Інвестиції в Україну: як іноземній компанії зайти в проєкт і захистити вкладення

Для іноземних інвесторів в Україні діє національний режим інвестиційної та іншої господарської діяльності, тобто ті самі правила, що й для українських, з винятками, які встановлюють закони та міжнародні договори України (Закон «Про режим іноземного інвестування», ст. 7). На практиці інвестиція зазвичай має одну з таких форм.

• Публічно-приватне партнерство або концесія. Проєкт готує і виставляє на конкурс публічна сторона: за Законом № 4510-IX ініціювати ППП може лише публічний партнер (ст. 10 ч. 1). Інвестор бере участь у конкурсі, а договір підписує проєктна компанія, створена саме для цього проєкту.
• Власний проєкт інвестора: новий завод, склад, готель, розширення наявного виробництва. Для проєктів понад 12 млн євро в окремих галузях можна отримати пакет державної підтримки (див. наступний розділ).
• Капітал для чинного бізнесу: внесок у статутний капітал або позика українській компанії, якій потрібні гроші на відновлення, релокацію чи розширення.
• Купівля частки або спільне підприємство з українським партнером. Яку структуру обрати, залежить від галузі, активів і фінансування — це питання до юристів і податкових консультантів, а не до загального гіда.

Закон «Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні» № 1116-IX дає підтримку проєктам, які відповідають усім його вимогам (ст. 5 ч. 1):

• обсяг інвестицій перевищує суму, еквівалентну 12 млн євро, без ПДВ;
• проєкт належить до визначених сфер: зокрема переробна промисловість, видобування корисних копалин для подальшої переробки (крім вугілля, сирої нафти і природного газу), біогаз і біометан, поводження з відходами, транспорт, складське господарство, логістика, освіта, наука, охорона здоров’я, культура, спорт, туризм, електронні комунікації;
• створюється щонайменше 10, 30 або 50 нових робочих місць із зарплатою, вищою за середню в регіоні за цим видом діяльності відповідно щонайменше на 50%, 30% або 15%;
• строк реалізації не перевищує п’яти років.

Підтримка може включати звільнення від окремих податків і від ввізного мита на нове обладнання, переважне право користування державною чи комунальною землею, будівництво доріг та інженерних мереж коштом бюджету, компенсацію витрат на підключення до мереж (ст. 3 ч. 1). Загальний обсяг підтримки не може перевищувати 30% запланованих інвестицій (ст. 4 ч. 2).

Заявником може бути юридична особа, зареєстрована в Україні або за кордоном (ст. 1 ч. 1 п. 2). Спеціальний інвестиційний договір натомість підписує зареєстрована в Україні компанія, створена виключно для цього проєкту (ст. 1 ч. 1 п. 5), на строк до 15 років (ст. 10 ч. 2). Заявника супроводжує державна установа, уповноважена Кабінетом Міністрів (ст. 6). На проєкти, що мають усі ознаки ППП, закон не поширюється (ст. 2 ч. 4).

Конституція визнає право приватної власності непорушним. Примусове відчуження допускається лише як виняток — з мотивів суспільної необхідності, на підставі й у порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування вартості. В умовах воєнного чи надзвичайного стану відшкодування може бути наступним. Конфіскація можлива лише за рішенням суду (ст. 41 Конституції України).

Закон «Про режим іноземного інвестування» додає спеціальні гарантії:

• іноземні інвестиції не підлягають націоналізації; реквізиція можлива лише під час рятувальних заходів у разі стихійного лиха, аварій, епідемій, і її можна оскаржити в суді (ст. 9);
• іноземний інвестор має право на відшкодування збитків, зокрема упущеної вигоди, завданих діями чи бездіяльністю державних органів (ст. 10);
• якщо гарантії згодом погіршать, на вимогу інвестора протягом 10 років застосовуються попередні (ст. 8);
• після сплати податків прибутки та інші законно отримані кошти можна вільно переказати за кордон у порядку, який визначає Національний банк (ст. 12).

Договірний захист залежить від того, де зареєстрований інвестор. База UNCTAD Investment Policy Hub містить 78 двосторонніх угод України про захист інвестицій, 65 із них чинні. Серед них — угоди зі США (підписана 1994 року), Великою Британією (1993), Німеччиною (1993), Францією (1994), Польщею (1993), Австрією (1996), Іспанією (1998), ОАЕ (2003), Саудівською Аравією (2008), Катаром (2018).

Такі угоди зазвичай регулюють вилучення інвестицій і компенсацію, вільний переказ платежів і доступ до міжнародного арбітражу, але формулювання щоразу різні. Читайте текст угоди між Україною та країною реєстрації інвестора, а не переказ.

Для енергетичних інвестицій важливий ще Договір до Енергетичної хартії. Україна залишається його учасницею. Чимало європейських держав вийшли, зокрема Німеччина (з 20.12.2023), Польща (з 29.12.2023), Іспанія (з 17.04.2025), Велика Британія (з 27.04.2025), а також ЄС і Євратом (з 28.06.2025). Чи захищає договір конкретну інвестицію, має оцінити юрист.

Спори між іноземними інвесторами і державою щодо державного регулювання іноземних інвестицій розглядають суди України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами. Решту спорів — суди України або, за домовленістю сторін, арбітраж, зокрема за кордоном (Закон «Про режим іноземного інвестування», ст. 26).

• Україна — учасниця Вашингтонської конвенції про ICSID з 7 липня 2000 року. США, Велика Британія і Німеччина теж є її учасницями; Польщі в переліку держав — членів ICSID немає.
• Україна — сторона Нью-Йоркської конвенції 1958 року про визнання і виконання іноземних арбітражних рішень.
• У проєктах ППП спосіб вирішення спорів визначають конкурсна документація і договір: це може бути національний або міжнародний комерційний чи інвестиційний арбітраж, з місцем за кордоном, якщо приватний партнер або його засновник — підприємство з іноземними інвестиціями (Закон № 4510-IX, ст. 42 ч. 2).

Покриття воєнних ризиків в Україні дають переважно публічні інституції або страховики за їхньої підтримки. Основні варіанти — так, як їх описують офіційні сайти:

• MIGA (Група Світового банку) страхує приватні інвестиції в Україні від політичних і воєнних ризиків, зокрема в реальному секторі. Для збільшення можливостей агентство використовує трастовий фонд SURE (Support to Ukraine’s Reconstruction and Economy), який наповнюють країни-донори. Україна — член MIGA.
• DFC (США) страхує від неконвертованості валюти, втручання держави і політичного насильства, зокрема тероризму. У листопаді 2024 року DFC оголосила про покриття для механізму перестрахування, який має розширити страхування воєнних ризиків для нерухомих активів в Україні.
• ЄБРР разом з ЄС у жовтні 2026 року оголосив про розширення механізму страхування воєнних ризиків для українського бізнесу: тепер він покриває також товари на тимчасовому зберіганні та газові активи.
• Національні експортно-кредитні агенції та програми інвестиційних гарантій. Низка країн страхує проєкти своїх інвесторів в Україні; наприклад, державні інвестиційні гарантії Німеччини покривають вилучення, війну, заборону платежів, ризики конвертації та переказу, порушення державних зобов’язань.

Кожна інституція ухвалює рішення індивідуально, а умови, вартість і вимоги до інвестора (часто пов’язані з його країною) змінюються. Звертайтеся до страховика заздалегідь, поки структуру угоди ще можна підлаштувати під його вимоги.

• UkraineInvest — офіс із залучення та підтримки інвестицій. Послуги безкоштовні: інформація, контакти, підказки, як і де почати бізнес в Україні. Податкових і юридичних консультацій офіс не надає.
• ЄБРР називає себе найбільшим інституційним інвестором в Україні; приватний сектор становить 49% його українського портфеля.
• Група ЄІБ з 2022 року профінансувала для України понад 4,5 млрд євро — енергетику, воду, транспорт, охорону здоров’я, освіту, підтримку бізнесу; лише у 2025 році — майже 1,5 млрд євро нового фінансування під гарантії ЄС.
• Ukraine Facility (ЄС): до 50 млрд євро на 2024–2027 роки. Другий напрям — Інвестиційна рамка для України (Ukraine Investment Framework) з 9,6 млрд євро гарантій і грантів; очікується, що вона залучить до 40 млрд євро публічних і приватних інвестицій.

Для інвестора ці програми важливі здебільшого опосередковано: як співфінансування, гарантії банкам, що кредитують проєкт, або змішане фінансування, де частину ризику бере на себе публічна інституція.

1. Відберіть проєкти за галуззю, сумою і прийнятним ризиком. У каталозі EUROBRIDGE на кожній картці видно рівень перевірки й Score; конкурси ППП і концесій зібрані окремо.
2. З’ясуйте правову рамку: який український закон застосовується до проєкту і яка інвестиційна угода діє між Україною та країною інвестора.
3. Перевірте контрагентів за санкційними списками, обов’язковими для інвестора, і за українськими санкціями (Закон України «Про санкції» № 1644-VII).
4. Підпишіть NDA і проведіть due diligence у кімнаті даних: права на активи й землю, дозволи, борги, судові справи, воєнні пошкодження та їх документування.
5. До погодження ціни запитайте страховика і банк про покриття воєнних ризиків і фінансування.
6. Узгодьте структуру з місцевим партнером і консультантами: купівля частки чи активів, спільне підприємство, проєктна компанія, застосовне право, арбітражне застереження.