Угоди про захист інвестицій України: перелік, статус і що вони гарантують

База UNCTAD Investment Policy Hub містить 78 двосторонніх інвестиційних угод України (дані перевірено 23.10.2026):

• 65 чинних;
• 7 підписаних, але не чинних;
• 6 припинених, зокрема угоди з Росією, Італією та Індією.

Крім двосторонніх угод, Україна є учасницею багатосторонніх інструментів, важливих для інвестора: Договору до Енергетичної хартії, Вашингтонської конвенції про ICSID (Договірна держава з 07.07.2000) і Нью-Йоркської конвенції 1958 року про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень.

Нижче — вибрані чинні угоди з основними країнами-інвесторами та рік підписання за даними UNCTAD. Це не повний перелік: усі 78 угод із текстами й датами набрання чинності є на сторінці України в базі UNCTAD (посилання — у джерелах наприкінці гайду).

Європа:

• Австрія — 1996
• Велика Британія — 1993
• Іспанія — 1998
• Нідерланди — 1994
• Німеччина — 1993
• Польща — 1993 (підписана 12.01.1993, чинна з 14.09.1993)
• Туреччина — 1996 (нову угоду підписано 2017 року, вона ще не набрала чинності)
• Франція — 1994
• Швейцарія — 1995

Північна Америка:

• Канада — 1994
• США — 1994

Латинська Америка:

• Аргентина — 1995
• Панама — 2003
• Чилі — 1995

Близький Схід та Азія:

• Ізраїль — 2010
• Катар — 2018
• Кувейт — 2002
• ОАЕ — 2003
• Оман — 2002
• Саудівська Аравія — 2008
• Японія — 2015

Шість двосторонніх угод України припинили дію, серед них угоди з Росією, Італією та Індією. Припинення не завжди означає, що захист зникає одразу: угода може ще певний час поширюватися на інвестиції, зроблені до її припинення. Угода з Польщею, наприклад, — десять років (ст. 11(3)). Перевіряйте це положення в конкретній угоді.

За даними UNCTAD, двосторонньої інвестиційної угоди України з Мексикою, Бразилією, Колумбією та Перу немає. Інвестор із цих країн спирається на українське законодавство, свій договір і, якщо вони застосовні, багатосторонні договори. Чи захищена інвестиція, яку тримають через компанію в третій країні, залежить від того, як угода цієї країни з Україною визначає «інвестора», — це питання до юриста.

Двостороння інвестиційна угода — це договір між двома державами, у якому кожна обіцяє ставитися до інвестицій з іншої держави за певними стандартами. Формулювання в угодах різні, але основа здебільшого однакова:

• Справедливий і рівний режим: мінімальний стандарт чесного, не свавільного поводження держави з інвестицією — незалежно від того, як вона ставиться до власних інвесторів.
• Національний режим і режим найбільшого сприяння: інвестор отримує не гірші умови, ніж місцеві інвестори чи інвестори з третіх країн, у межах, які встановлює угода.
• Захист від вилучення (експропріації): держава може вилучити інвестицію, прямо або заходами з таким самим наслідком, лише в суспільних інтересах, без дискримінації, у встановленому порядку і з відшкодуванням.
• Вільні перекази: прибуток, дивіденди, платежі за позиками та кошти від продажу можна переказати за кордон.
• Арбітраж «інвестор — держава»: після періоду переговорів інвестор може подати позов проти держави до міжнародного арбітражу, а не до національного суду.

Угода не страхує комерційних ризиків і не гарантує прибутку. Її цінність — у стандартах, яких держава має дотримуватися, і в доступі до нейтрального органу, якщо вона їх порушить.

Угоду між Урядом України та Урядом Республіки Польща про взаємне заохочення та захист інвестицій підписано в Києві 12.01.1993, чинна вона з 14.09.1993. Текст опубліковано на zakon.rada.gov.ua.

• Режим. Кожна сторона захищає інвестиції інвесторів іншої сторони і не порушує необґрунтованим або дискримінаційним чином їхнє право на управління, використання, продаж чи ліквідацію інвестиції (ст. 4(1)). Вона надає справедливий і рівний режим, не менш сприятливий, ніж для інвесторів найбільш привілейованої держави (ст. 4(2)), — крім пільг через зони вільної торгівлі, митні союзи й інші форми економічної інтеграції та угоди про оподаткування (ст. 4(3)).
• Перекази. Відсотки, дивіденди, суми на сплату позик, ліцензійні надходження та кошти від продажу чи ліквідації інвестиції переказуються безперешкодно, негайно, у вільно конвертованій валюті за курсом дня переказу (ст. 5).
• Вилучення. Лише в суспільних інтересах, без дискримінації, у встановленому законом порядку і зі справедливим та ефективним відшкодуванням. Воно дорівнює ринковій вартості інвестиції до вилучення або до моменту, коли рішення про нього стало загальновідомим, охоплює відсотки і вільно переказується; «без зайвої затримки» — це не довше трьох місяців від дати заявки (ст. 6(1)).
• Збитки від війни. Інвестору, чия інвестиція зазнала збитків унаслідок війни чи іншого збройного конфлікту, громадських безпорядків або надзвичайного стану, умови відновлення чи компенсації надаються відповідно до ст. 4(1)–(2) (ст. 6(2)). Це правило проти дискримінації, а не обіцянка відшкодувати будь-які воєнні збитки.
• Спори з державою. Спочатку — шість місяців консультацій. Далі спір щодо зобов’язань за ст. 5 і 6 на прохання інвестора передається до арбітражу; інші спори — лише за згодою обох сторін (ст. 10(2)). Арбітраж створюють для кожної справи; якщо арбітрів не призначено вчасно, їх призначає Голова арбітражного суду при Міжнародній торговельній палаті в Парижі (ст. 10(3)–(4)). Рішення остаточне й обов’язкове (ст. 10(5)).
• ICSID. Угода передбачає звернення до ICSID лише тоді, коли обидві держави стануть учасницями Вашингтонської конвенції (ст. 10(8)). Польщі немає в переліку держав — членів ICSID, тож діє арбітраж ad hoc за ст. 10(3)–(5).
• Строк. Угода діє десять років і автоматично продовжується на п’ятирічні періоди, якщо її не денонсовано (ст. 11(2)); після припинення ст. 1–10 ще десять років застосовуються до інвестицій, зроблених раніше (ст. 11(3)).

Для енергетичних інвестицій Договір до Енергетичної хартії може додати захист понад двосторонню угоду. Україна залишається його учасницею. Низка держав і ЄС вийшли з договору; UNCTAD наводить такі дати виходу:

• Італія — 01.01.2016
• Франція — 08.12.2023
• Німеччина — 20.12.2023
• Польща — 29.12.2023
• Люксембург — 17.06.2024
• Словенія — 14.10.2024
• Португалія — 02.02.2025
• Іспанія — 17.04.2025
• Велика Британія — 27.04.2025
• ЄС і Євратом, Нідерланди — 28.06.2025
• Данія — 04.09.2025
• Литва — 08.08.2026
• Ісландія — 17.03.2027, Ірландія — 28.04.2027, Румунія — 23.05.2027 (заплановано)

Норвегія учасницею не стане: тимчасове застосування договору нею припинилося 10.01.2025. Інвестору з держави, що вийшла, варто з’ясувати дві речі: чи залишаються захищеними інвестиції, зроблені до виходу, і чи покриває цю прогалину двостороння угода з Україною. Відповідь на обидва питання має дати юрист з урахуванням обставин.

1. Визначте державу, де зареєстрована компанія-інвестор, і знайдіть її угоду з Україною в переліку UNCTAD.
2. Перевірте статус: чинна, підписана, але не чинна, чи припинена (і якщо припинена — скільки ще захищаються раніше зроблені інвестиції).
3. Прочитайте визначення «інвестора» та «інвестиції»: від них залежить, чи охоплено вашу структуру володіння або конкретний актив.
4. Прочитайте положення про спори: які вимоги можна передати до арбітражу, скільки триває період переговорів і який орган розглядає спір.
5. Переконайтеся, що цей орган доступний: арбітраж ICSID можливий, лише якщо обидві держави — учасниці Вашингтонської конвенції.
6. Зіставте угоду з вашим договором. У проєкті ППП за Законом № 4510-IX механізм вирішення спорів визначають конкурсна документація і договір, і він може передбачати міжнародний інвестиційний арбітраж (ст. 42(2)). Закон «Про концесію» згадує ратифіковані двосторонні й багатосторонні інвестиційні угоди, коли встановлює строки переговорів у спорах (ст. 58(1)).